Українська хата — це один із символів нашої неньки України.
Почувши такі слова, зразу собі уявляємо білу невисоку хатинку під солом’яним дахом, в якій жили наші прадіди. У давнину наші предки називали Берегинею своє житло, бо воно оберігало не лише від холоду, від зла, але й берегло чистоту людської душі.Саме таким-сімейним,теплим та родинним ,з спрвжній українським колоритом пройшло свято "Чим хата багата..."в Соборненській ЗОШ І-ІІст. ім.В.Гарматія,яке підготували учні 1-4 класу із своїми класними керівниками-Ожгою Ганною Бронеславівною,Кузьмяк Вітою Кіндратівною,Боднарчук-Курик Оксаною Володимирівною та Манзою Лесею Михайлівною.Свято відбулося в рамках реалізації шкільного проекту "Моя країна-Україна".
Українська хата — це
символ України. Почувши такі слова ви зразу собі уявляєте білу невисоку
хатинку під солом’яним дахом, в якій жили наші прадіди. Сьогодні ми
розглянемо опис української хати в декількох варіантах. Скомпонувавши їх
ви зможете написати свій унікальний твір про українську хату.
Опис української хати
У давнину наші предки називали Берегинею своє житло, бо воно оберігало
не лише від холоду, від зла, але й берегло чистоту людської душі. Кожна
частина житла мала своє символічне значення. Піч символізує собою
родинне вогнище і була священна, як мати. Вона обігрівала, годувала
всіх.
Найсвятішим місцем у хаті була покуть. Там висіли ікони, прикрашені
рушниками і пахучими травами. На покуті садили почесних гостей, молодих
під час весілля, там же ставили дідуха на Різдво.
Прикрасою житла служили вишиті рушники. Їх вішали над дверима, над
вікнами, стелили на столі, але найкрасивішими обов’язково накривали
ікони. Прикрашали хату і настінними малюнками, які служили і прикрасою, й
оберегами. Малюнками розписували піч, припічки, вкладаючи свій щедрий
талант у колоритні орнаменти.
Під іконами стояв великий стіл, розрахований на численну родину: біля
нього всі збиралися і коли їли, і коли вирішували важливі питання. На
ньому завжди мала лежати прикрита рушником паляниця. Біля стола попід
стіною стояла довга деревяна лава, а збоку його — велика скриня, куди
складався одяг, рушники тощо.
Недалеко від печі ставився деревяний настил на стовпчиках — піл. На
ньому спали, а вдень, прибравши постіль, його нерідко використовували
для хатніх справ.
…Я ніколи не жила у такій хаті, але мої пращури передали мені, мабуть,
святу любов до неї, бо трепетно хвилюється моє серце, коли чую слова:Джерело: http://dovidka.biz.ua/opis-ukrayinskoyi-hati/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Українська хата — це
символ України. Почувши такі слова ви зразу собі уявляєте білу невисоку
хатинку під солом’яним дахом, в якій жили наші прадіди. Сьогодні ми
розглянемо опис української хати в декількох варіантах. Скомпонувавши їх
ви зможете написати свій унікальний твір про українську хату.
Опис української хати
У давнину наші предки називали Берегинею своє житло, бо воно оберігало
не лише від холоду, від зла, але й берегло чистоту людської душі. Кожна
частина житла мала своє символічне значення. Піч символізує собою
родинне вогнище і була священна, як мати. Вона обігрівала, годувала
всіх.
Найсвятішим місцем у хаті була покуть. Там висіли ікони, прикрашені
рушниками і пахучими травами. На покуті садили почесних гостей, молодих
під час весілля, там же ставили дідуха на Різдво.
Прикрасою житла служили вишиті рушники. Їх вішали над дверима, над
вікнами, стелили на столі, але найкрасивішими обов’язково накривали
ікони. Прикрашали хату і настінними малюнками, які служили і прикрасою, й
оберегами. Малюнками розписували піч, припічки, вкладаючи свій щедрий
талант у колоритні орнаменти.
Під іконами стояв великий стіл, розрахований на численну родину: біля
нього всі збиралися і коли їли, і коли вирішували важливі питання. На
ньому завжди мала лежати прикрита рушником паляниця. Біля стола попід
стіною стояла довга деревяна лава, а збоку його — велика скриня, куди
складався одяг, рушники тощо.
Недалеко від печі ставився деревяний настил на стовпчиках — піл. На
ньому спали, а вдень, прибравши постіль, його нерідко використовували
для хатніх справ.
…Я ніколи не жила у такій хаті, але мої пращури передали мені, мабуть,
святу любов до неї, бо трепетно хвилюється моє серце, коли чую слова:Джерело: http://dovidka.biz.ua/opis-ukrayinskoyi-hati/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Немає коментарів:
Дописати коментар